Випробуйте матеріал на дотик, на пластичність, на міцність. Шматочок поліетилену нагрійте над полум'ям спиртівки, змініть його форму, охолодіть. Повторіть цей дослід. Про що він свідчить?

Покладіть шматочки поліетилену в пробірки з розчинами кислоти, лугу, перманганату калію. Чи взаємодіє поліетилен із цими речовинами?

Зробіть висновок про пластичні властивості й хімічну активність поліетилену.

Застосування поліетилену та інших полімерів. Властивості поліетилену зумовлюють ного широке застосування. Ці дані наведені у таблиці 6 (див. також мал. 24).

Щоб надати полімеру потрібних експлуатаційних властивостей, тобто перетворити його на пластмасу—матеріал, з якого можна виготовляти різні вироби, до полімерної маси добавляють спеціальні речовини. Наприклад, завдяки пластифікаторам твердий полімер перетворюється на еластичний матеріал. Щоб зробити пластичну масу поруватою, до неї додають речовини, в результаті розкладання яких виділяються гази; таким чином виготовляють піпопласти. Для підвищення термо- світло- і хімічної стійкості добавляють стабілізатори й антиоксиданти, для забарвлення — пігменти, щоб запобігти наслсктрнзованості —антистатики; у пластмаси вводять також наповнювачі — кварц, креііду, волокна тощо, які знижують вартість матеріалу й поліпшують його механічні властивості. Завдяки різним добавкам з того самого полімеру можна виробляти різні за властивостями