Але ці формули виявляються неприйнятними, оскільки хімічні властивості бензолу свідчать про рівноцінність атомів Карбону, а в наведених формулах одні атоми зв'язані простими, інші—кратними зв'язками.

У 1865 р. (через 40 років після визначення елементного складу бензсну) німецький учений А. Кекуле запропонував формулу, що найкраще відобразила рівноцінність і атомів Карбону, і атомів Гідрогену:

Мал. 25. Масштабна модель молекули бензену

Проте і ця формула неповністю відповідає реальній структурі молекули бензсну. Після з'ясування електронної будови молекули бензсну фюрмулу почали записувати таким чином:

Мається на увазі, що атоми Карбону розміщуються в кутах шестикутника і сполучені з атомами Гідрогену. Кільце всередині шестикутника показує, що в молекулі існує спільна шсстиелектронна хмара, утворена електронами, наданими у спільне користування шістьма карбоновими атомами (по одному електрону кожним атомом).

Зв'язки між атомами Карбону не є простими чи подвійними в чистому вигляді. Через це бензен не належить ні до насичених, ні до ненасичених вуглеводнів, а є представником нової групи —ароматичних вуглеводнів.

Для позначення молекули бензену найчастіше користуються формулою Кекуле, пам'ятаючи про її недосконалість.